Формування потоку угод – головний біль номер один для будь-якого інвестора. Без потоку хороших проектів немає угод, немає в портфелі своїх компаній-зірок, немає і прибутку. А без прибутку жити дуже сумно, вважає директор з інвестицій фонду AddVenture Олена Масолова.
Де шукати об’єкти для інвестицій? Треба шукати не компанії, а ринкові можливості: фонд повинен передбачати перспективні напрямки і проривні ідеї, а потім використовувати свої прогнози. Належність до того чи іншого напрямку може бути критерієм при відсіві заявок, можна також, спираючись на прогнози, створювати компанії в перспективній галузі або змінювати бізнес-модель вже наявних портфельних компаній. Останнє, до речі, не рідкість.
Наприклад, за рік до того, як Джону Дору з Kleiner Perkins порекомендували браузер Netscape як можливий об’єкт інвестицій, він обговорював з засновником Sun перспективні напрямки, прийшов до висновку, що браузери, саме те, і шукав схожі компанії. Можливо тому його не збентежила велика для початку 90-х оцінка компанії – $ 5 млн. за 25% акцій стартапу.
Як шукати? Це, мабуть, найбільш цікаве питання. Головне джерело угод – контакти. Угоди та ідеї можуть приходити з абсолютно різних каналів. Кращі проекти зазвичай можна знайти тут:
- фонди більш ранніх чи пізніх стадій чи іншого галузевого та регіонального фокусу, готові ділитися потоком угод;
- фонди тієї же стадії і фокусу, які бажають розділити ризик і співінвестувати до проекту;
- референти: приватні консультанти, юристи, хедхантери, журналісти, патентні повірені;
- інвестори ранніх стадій: бізнес-ангели, фонди ангелів (AddVenture), посівні фонди, «бутіки» (Inventure), що виходять з проектів;
- департаменти проектного фінансування російських банків (частина проектів, які потрапляють до них на розгляд, типово венчурні і не відповідають банківським критеріям);
- менеджери портфельних компаній, серійні підприємці.
Неструктуровані контакти приносять більше проектів по валу, але якість таких проектів не велика:
- пряме звернення до компанії через сайт, в тому числі через посилання з популярних блогів habrahabr.ru;
- заходи: інвестиційні форуми, галузеві виставки та конференції (iCamp, РИФ, КІБ, EMPEC, Московський Венчурний Форум і т.д.),
- конкурси, в тому числі власні заходи;
- інкубатори, технопарки, організації, що підтримують підприємництво;
Але найкраще джерело угод, це, як не дивно, посередники і постачальники різного роду послуг: консультанти, аудитори, корпоративні юристи, патентні повірені т.д., і т.п. Причина: вони знаходяться в центрі інформаційних потоків, так як беруть участь у великій кількості угод. Статистика венчурних угод у США за 2005 рік показує, що 5 провідних банків брали участь у структуруванні 47% всіх угод за рік (1057 з 2239), 5 провідних корпоративних юристів – в 25% (564), а аудитори у 43% (955).
Точну частку угод, що прийшли за рекомендацією провайдерів послуг, оцінити складно, але їх центральне, вузлове становище в мережі дозволяє припустити, що з їхньою допомогою залучається значна частина співінвесторів, і значна частка їхніх клієнтів отримує подання інвесторам.
Саме тому в Росії кращий потік угод не у венчурних фондів, а в російського офісу Google: туди постійно звертаються потенційні об’єкти поглинання і розробники. Так що, якщо сьогодні на російському ринку з’явиться компанія, порівнянна за потенціалом з Google, з великою ймовірністю вона самому Google і дістанеться, адже саме він сьогодні в центрі інформаційних потоків.
Залиште відповідь